«Інтернет –небезпека сьогодення»

«Інтернет –небезпека сьогодення»

Ішова Вікторія Олександрівна,

вчитель початкових класів,

Комунальний заклад «НВО №33

«Загальноосвітня школа І –ІІІ ст.,

дошкільний навчальний заклад

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

      Кількість користувачів мобільних телефонів та інтернету щодня невпинно збільшується. Більшою їхньою частиною є молодь. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір приховує для дітей. Інтернет може містити інформацію агресивного чи соціально небезпечного змісту. А надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на психіку і здоров’я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку. Для когось інтернет може бути єдиним джерелом спілкування, але слід враховувати те, що віртуальна реальність ніколи не замінить гармонійних взаємин і повноцінного спілкування між людьми.

     Наше завдання як дорослих і батьків - навчити дітей використовувати інтернет правильно. Так само, як ми вчимо дітей безпеки в реальному житті - на вулиці та дорозі, нам необхідно навчити їх безпечній поведінці у віртуальному житті - в інтернеті. 

     Обговорення проблеми почалося порівняно недавно. У 1994 році Кімберлі Янг, американський психолог з Пітсбургського університету, помістила на web-сайт спеціальний опитувальник. Незабаром вона одержала майже 500 відповідей, з яких близько 400 були відправлені, відповідно до обраного критерію, Інтернет-залежними користувачами. К. Янг – один з найвідоміших експертів у цій області. Вона написала книгу "Піймані в мережу" та організувала центр психологічної допомоги тим, які страждають від Інтернет-залежності. [2, с.7-8].

          Інтернет-технології стали природною частиною життя дітей і сучасної молоді. Невміння працювати з комп’ютером і орієнтуватися в інтернет-про- сторі в сучасному суспільстві можна порівняти з невмінням писати й читати. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку. У кіберпросторі існує велика кількість спеціальних сайтів, адресованих дітям різного віку. Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач. Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп'ютер та інтернет більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі [1, с.12-15].

Чим приваблює Інтернет дітей і підлітків?

Різноманітне спілкування.

Утамування інформаційного голоду.

Пошук нових форм самовираження.

Анонімність і віртуальна свобода 

Відчуття спільності та приналежності до групи.

    Навчальні, розвиваючі та розважальні інтернет-ресурси орієнтовані на дітей будь-якого віку. За їх допомогою діти в цікавій ігровій формі засвоюють основи письма та лічби, вчаться малювати та моделювати, привчаються до самостійної роботи і складають уявлення про навколишній світ. Розв’язання цікавих задач формує у дошкільників навички навчальної діяльності. До завдань розвиваючих програм та ігор входить також удосконалення пам’яті, уваги, мислення, логіки, спостережливості, тренування швидкості реакції та ін. Існує багато ігор, що водночас мають виховну і освітню основу та здатні викликати інтерес дітей шкільного віку до економіки, соціології, історії, літератури. Інтерактивні ігри на кшталт «розфарбуй сам» містять коментарі, що пояснюють і спрямовують дії дитини. Працюючи з такими програмами, дитина має можливість оцінювати, доопрацьовувати і виправляти результати власної праці. Логічні ігри розвивають мислення і просторову уяву, можливість дитині вчитися розпізнавати та запам’ятовувати різноманітні геометричні фігури й кольори). Діти дошкільного і шкільного віку із задоволенням проходять етапи навчальної гри знову і знову. Численні повторення сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу та стимулюють до самостійного пошуку найбільш ефективних шляхів вирішення поставлених задач. Мережеві освітні ресурси для підлітків допомагають прискорити й оптимізувати процес навчання, підвищують якість навчання завдяки максимальній структурованості та цікавій формі викладення навчального матеріалу. Діти засвоюють нові цифрові технології та вчаться вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

     Отже, сучасний підхід дозволяє підвищити якість і швидкість усвідомлення, розуміння та запам’ятовування навчального матеріалу [3, с. 76-81] 

Інтернт загрози для дітей

   Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми.

    Але є й негативний: відсутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик

- зіткнутися з онлайн- загрозами:

- онлайн- насилля;

- шахрайство;

- порнографія;

- отримання особистої інформації метою злочинного використання

76%батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти. а ви знаєте?

Тривожна статистика:

понад 28% опитаних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі.;

17% без вагань повідомляють інформацію про себе і свою родину – адресу, професію, графік роботи батьків,

наявність цінних речей у домі…

   Навіщо незнайомцям така інформація, діти, як правило, не замислюються.

22%дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих.

28%дітей,побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або тютюну, хоча б один раз спробували їх купити,

а 11%− спробували купувати наркотики.

близько 14% опитаних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги.

  Дослідження «Київстар» також виявило: 87% батьків вважають, що саме вони повинні навчати дітей правилам безпеки користування інтернетом. Однак лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина. Причини різні – хтось не знає, які ресурси можуть бути небезпечними, а хтось не вміє користуватися журналом відвідування сайтів. Третина батьків (32%) – стурбовані тим, що у дитини погіршується зір від роботи з комп’ютером, тому зазвичай обмежують дитині час користування Мережею. Тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як «дорослий» контент, азартні ігри, онлайн- насилля, кіберзлочинність.

  За статистикою:

1.     Школярів цікавлять такі ресурси Мережі, як YouTube, Google и Facebook, Wikipedia, eBay и MySpace, а також фан-сайти.

2.     Хлопчики легше сприймають інформацію, що несуть зображення, а дівчата надають перевагу текстам.

3.     Для дівчаток найбільша складність – це навігація сайтів і особливості користування ресурсами інтернет.

4.     Хлопчики швидше орієнтуються в ресурсах сайтів і в навігації.

5.     Дівчата під час роботи з комп’ютером звертаються за допомогою до дорослих, а хлопчики намагаються самостійно розібратися у проблемі та знайти її розв’язання.

6.     Хлопчики віддають перевагу інтернет-магазинам, іграм і «дорослим» ресурсам, а дівчата – музичним сайтам, розважальним ресурсам і сайтам, присвяченим відомим особистостям.

До соціальних мереж хлопчики і дівчата виявляють однаковий інтерес. Хлопчики частіше за дівчат відвідують порнографічні сайти і сайти з еротичним змістом [4, с. 36-43].

П’ять основних правил онлайн – поведінки

1. Усвідомити важливість захисту своєї та чужої приватної інформації та не розповсюджувати конфіденційну інформацію у мережі; 

2. Поводитися в інтернеті так само, як у реальному житті, зокрема, слідувати етичним нормам та правилам; 

3. Не надто довіряти незнайомим людям у Мережі - віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого;

4.Пам’ятати, що віртуальні покупки коштують реальних грошей;

5. Звертатися за порадою до батьків у будь-якій неоднозначній або незрозумілій ситуації.

Головні ознаки початку залежності:

— небажання залишити роботу або гру на комп'ютері;

—роздратування через вимушені відво­лікання;

— нездатність або небажання сплану­вати заздалегідь кінець роботи або гри на комп'ютері;

—надмірні грошові витрати на постійне оновлення програмового забезпечення та пристроїв комп'ютера;

— забування про домашні справи, на­вчання, домовленості, зустрічі тощо упро­довж роботи або гри на комп'ютері;

—  нехтування власним здоров'ям, гігієною й сном на користь спілкування з комп'ютером;

— готовність задовольнятися нерегу­лярним, випадковим харчуванням, не за­лишаючи комп'ютера;

— відчуття емоційного піднесення під час роботи або гри на комп'ютері;

— зловживання кавою та іншими пси­хостимуляторами;

— обговорення комп'ютерної тематики з усіма, хто хоча б трохи розуміється на цьо­му.

    Отже, на сьогоднішній день Інтернет-залежність не визнається особливим захворюванням. Не існує психологічного чи психіатричного діагнозу: «Інтернет-залежність». У порівнянні із залежностями від алкоголю і наркотиків, залежність від Інтернету в меншій мірі шкодить здоров'ю людини, не руйнує його мозок, і, здавалося б, достатня безпечна. Але іноді надмірне захоплення Інтернетом дійсно стає причиною серйозних проблем серед яких є: неможливість особистості продуктивно функціонувати в реальному житті; втрата соціального статусу; наявність сімейних проблем; знецінення взаємин, що мають місце за межами медіа простору; хронічна втома; девіантна та делінквентна поведінка, й навіть суїцидальні прояви. На мій погляд, для того, щоб запобігти більшості з негативних ефектів, необхідно проводити планомірну та послідовну підготовку підлітків до оволодіння новим світом та інформаційною культурою Інтернету. Все сказане змушує задуматися , адже від того чим займається підліток у вільний час, як організовує своє дозвілля , залежить подальше формування його особистісних якостей, потреб, ціннісних орієнтацій , світоглядних установок, а в цілому зумовлює його положення в суспільстві.

Перелік використаних джерел

1. Бурова В.В. Социально-психологические аспекты Интернет-зависимости. – М., 2001.

2. Войскунский А.Е. Зависимость от Интернета: актуальная проблема // Мир Интернета. – М., 2000. – №3. – С. 76 – 81.

3. Войскунский А.Е. Психологические исследования феномена Интернет-аддикции. – М., 2000. – 150 с.

4. Янг К. С. Діагноз – Інтернет-залежність // Мир Інтернета. – М., 2000. – № 2.